Друже Ковалю.

Слова: Микола Матола Музика: Микола Матола Виконання: Василь Лютий

Четверту добу уриваються плови,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
...Бо дуже нелегко й мені самому.
Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна в огні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені.
Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці згорьований батько,
Зсивіла дружина приходить у сні.
А нам би одверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
Ізнову прикрили московські полки.
І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!

 Ця пісня не про кузню і не про коваля... Це пісня нашої пам'яті . Це пісня Хлопців з лісу ! Так колись їх називали ... Не бандерівці, не мельниківці і навіть не "партизанка" . Тоді їх називали НАШІ ХЛОПЦІ З ЛІСУ !!!
Такими ми мусимо їх пам'ятати. Бо вони Герої! Не за славу воювали , а за ВОЛЮ !!!  Волю здається вже маемо... То віддамо їм СЛАВУ .

СЛАВА ГЕРОЯМ !!!